Алтея лікарська
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
проскурняк, гордовля, папурник, слизник;
алтей лекарственный рос.
Althaea oliicinalis —
багаторічна повстисто опушена, з міцним розгалуженим кореневищем і м'ясистими довгими коренями рослина родини мальвових, заввишки до 1,5 м. Стебел багато, вони прямостоячі, прості або у верхній частині галузисті. Листки чергові, черешкові, яйцеподібні або видовжено яйцеподібні, трохи лопатеві, по краю рубчасто-зубчасті. Квітки двостатеві, правильні, зібрані в китицеподібні волотеподібні суцвіття. Віночок блідо-рожевий. Плід — багато сім’янка. Цвіте у серпні — вересні.
Поширення
Росте по всій території України на вологих луках по берегах річок, озер і ставків, по чагарниках, на заболочених та солонцюватих місцях.Заготівля і зберігання
Заготовляють корені (Radix Althaeae) дворічного і старшого віку рослин восени після відмирання надземної частини.Корені швидко миють холодною водою, підсушують, знімають кору і, розрізавши вздовж на 2—4 частини, швидко сушать під наметом або в сушарках при температурі 30—35°. Зберігають у сухих (Сировина дуже гігроскопічна), добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 3 роки.
В деяких зарубіжних країнах заготовляють і листя (перед цвітінням), і квітки (під час цвітіння).
Хімічний склад
Корені Алтеї лікарської містять слиз (бл. 35%), крохмаль (37%), цукор (8%), аспарагін (2%), бетаїн (4%), жирну олію (1,7%), пектини (16%). Листя і квітки містять незначну кількість слизу і ефірної олії, в плодах є жирна олія (12 %).Фармакологічні властивості і використання
Препарати Алтеї лікарської виявляють протизапальну, пом'якшувальну, відхаркувальну та захисну обволікальну дію на слизову оболонку шлунка, сприяють тривалішому впливові призначуваних разом з ними інших лікарських речовин, уповільнюючи всмоктування їх.У науковій і народній медицині Алтею лікарську приймають всередину у вигляді відвару або холодного настою коріння при захворюваннях органів дихання (хронічні бронхіти, трахеїти, ларингіти, пневмонії, бронхіальна астма, коклюш) та шлунково-кишкового тракту (катаральні стани стравоходу, гастрити, ентероколіти, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, особливо супроводжувана проносами).
Настій і екстракт, крім того, використовують внутрішньо при лікуванні екземи і псоріазу.
В народній медицині відвар кореню Алтеї лікарської внутрішньо вживають при запаленні сечового міхура, болісному мимовільному сечовиділенні, диспепсії у дітей, запальних процесах у нирках;
зовнішньо — для полоскання ротової порожнини, горла, промивання очей при запаленні повік, для клізм при діареї, а також як протизапальний і пом'якшувальний засіб у вигляді припарок.
Відвар кореню Алтеї лікарської у молоці використовують при туберкульозі легень. Авіценна пропонував відвар з кореню, листя і насіння Алтеї лікарської як пом'якшувальний засіб при плевритах, каменях у сечовому міхурі і навіть при пухлинах.
Корінь Алтеї лікарської використовують для приготування пілюльної маси та як слизистий продукт у дієтичному харчуванні.
В зарубіжній практиці при лікуванні захворювань горла, легень і травного тракту нарівні з коренем використовують і листя та квітки Алтеї лікарської.
Корінь Алтеї лікарської входить до складу грудних чаїв.
Лікарські форми і застосування
Внутрішньо
- відвар коренів (6 г або 2 столові ложки коренів на 200 мл окропу) п'ють гарячим по половині чи третині склянки 3—4 рази на день після їди;
- настій коренів холодний (6,5 г коренів на 100 мл води кімнатної температури, настоюють 1 годину) по 1 столовій ложці через кожні 2 години;
- настій коренів гарячий (1 столова ложка коренів на 200 мл води кімнатної температури, настоюють 4 години, кип'ятять 6—7 хвилин, охолоджують) п'ють теплим по 2 столові ложки 3—4 рази на день.
З готових препаратів застосовують:
- сухий екстракт кореня (Extractum Althaeae siccum);
- рідкий екстракт кореня (Extractum Althaeae fluidum);
- мукалтин (Mucaltinum) по 1—2 таблетки 2—3 рази на день;
- сироп Алтеї лікарської (Syrupus Althaeae) використовують для поліпшення смакових якостей мікстур та як обволікаючий засіб (дітям дають по 1 чайній ложці через кожні 2 години при простудних захворюваннях).
