Ясен звичайний
ясень высокий
Fraxinus excelsior —
листопадне, до 30 м заввишки дерево родини маслинових. Кора сіра, на молодих гілках зеленувато-сіра з білуватими сочевичками. Листки супротивні, непарно перисті, 15—20 см завдовжки, листочки (їх 7—15) довгасті або ланцетні, загострені, по краю зубчасті, сидячі, голі, лише зісподу по жилках волосисті. Квітки двостатеві і чоловічі, без оцвітини, зібрані в короткі грона, які виходять пучками з пазух торішніх листків. Плід — крилатка, лінійно-ланцетна, на верхівці тупа або з виїмкою, гола. Цвіте у травні.
Поширення
Ясен звичайний дико росте в листяних лісах, лісових і лісостепових районах та в Криму. По всій території України його культивують як декоративну та фітомеліоративну рослину.Заготівля і зберігання
Для медичних потреб використовують кору (Cortex Fraxini) і листя (Folia Fraxini) ясена. Кору збирають навесні, з молодих гілок (правила заготівлі і сушіння див. у статті Дуб звичайний). Листя ясена (повністю розвинене) заготовляють у травні — червні й використовують свіжим (у вигляді соку чи подрібненим на кашку) або сушать, розкладаючи його тонким шаром на чистій підстилці в затінку на вільному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється.Листя ясена офіційне в німецькій та швейцарській медицині.
В СРСР (* держава припинила своє існування в 1991 р.) ясен використовують лише в народній медицині.
Хімічний склад
Листя ясена містить дубильні речовини, флавоновий глікозит кверцитрин, манніт, інозит, таніди (4,11%), сліди ефірної олії, аскорбінову кислоту, каротин та ін. У корі ясена є кумарино-глікозид фраксин, фенологлікозид сирингін, таніди (3,81%), манніт, інозит, вітамін С, кверцетин, яблучна кислота та ін.Фармакологічні властивості і використання
Ясен звичайний використовують як протизапальний, сечогінний, жовчогінний, послаблюючий, кровоспинний та глистогінний засіб.Настій з кори або листя (перевагу віддають настоєві з листя) дають усередину при ревматичних захворюваннях, особливо ревматоїдному поліартриті, нирковокам'яній хворобі (часто в суміші з іншими лікарськими рослинами), хворобах печінки, жовтяниці, гарячці, спастичному коліті й маткових кровотечах.
Використовують ясен і як зовнішній засіб: свіжий сік листків закапують у вухо при запаленні, а подрібнене до стану кашки листя і кусочки свіжої кори прикладають до ран.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій (3 чайні ложки кори або листя настоюють 10—15 хв. на двох склянках окропу, проціджують) приймати по півсклянки 4 рази на день;
- 60 г суміші кори ясена звичайного, листя брусниці, трави материнки звичайної і шишок хмелю звичайного, взятих у співвідношенні 6:3:2:1, заливають 1 л окропу, кип'ятять 10 хв. і одержаний відвар п'ють по півсклянки тричі на день при нирковокам'яній хворобі, ускладненій пієлонефритом (курс лікування 3—4 тижні).
Ясен звичайний належить до отруйних рослин. Користуватися ним треба обережно, не перевищуючи допустимих доз.