Довідник лікарських рослин

Щавель кінський

оголошення з продажу чи купівлі Щавель кінський Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓


шавель конский

Rumex conlertus —
багаторічна трав'яниста рослина родини гречкових. Стебло пряме, борозенчасте, до 1,5 м заввишки. Листки чергові, зісподу, особливо по жилках, коротко-пухнасті, при основі з розтрубами, які обгортають основу меживузля; нижні листки з довгими, зверху жолобчастими черешками, видовжено-серцеподібні, по краях хвилясті, верхні — яйцеподібно-ланцетні. Квітки двостатеві, зібрані у верхній частині стебел в густе волотеподібне суцвіття. Оцвітина з шістьох листочків, розміщених у два кола, зелена, чашоподібна; зовнішні листочки оцвітини трохи менші від половини ширини внутрішніх, внутрішні — округло-серцеподібні, з розвиненим горбочком в одній частці, на двох інших горбочки малопомітні. Плід — тригранний горішок. Цвіте у травні — червні.

Поширення

Щавель кінський росте по всій території України, крім Карпат і прикарпатських районів, по луках, вогкуватих узліссях, рівчаках.

Заготівля і зберігання

Для виготовлення ліків використовують корені щавлю (Radix Rumicis conferti), які заготовляють навесні або восени. Викопані корені обтрушують від землі, звільняють від стебел, миють у холодній воді, пров’ялюють на відкритому повітрі, очищають від гнилих і відмерлих частин, розщеплюють, при необхідності, вздовж і сушать, розстеливши тонким шаром у затінку. Штучне сушіння проводять при температурі 50-60°С. Сухих коренів виходить 30-35%. Готову сировину зберігають у сухому приміщенні, яке треба провітрювати. Строк придатності — 3 роки.
Аптеками сировина не відпускається.

Хімічний склад

Корені щавлю містять 8-12% дубильних речовин пірокатехінової і пірогалової груп, до 4% похідних антрахінону, у складі яких є хризофанова кислота і емодин, флавоноїд неподин, ефірну олію, кавову кислоту, оксалат кальцію (до 9%), залізо у формі органічних сполук.

Фармакологічні властивості і використання

Біологічна дія щавлю залежить від дози: у великих дозах він діє як послаблюючий засіб (наслідок настає через 10-12 годин), при малих дозах спостерігається проти проносний ефект.

Галенові препарати щавлю мають також кровоспинні, глистогінні, холеретичні та холекінетичні властивості.

Основними показаннями до призначення препаратів щавлю є коліти, ентероколіти, геморой, тріщини заднього проходу, глистяна інвазія, гіперполіменорея, кровохаркання, кровоточиві виразки шлунку тощо.

Певний терапевтичний ефект спостерігається також при гепатохолециститах, холециститах і холангітах.

Експериментально та в умовах клініки доведено ефективність настойки кореня щавлю при лікуванні гипертонічної хвороби.

Використовують щавель і як зовнішній засіб (роблять полоскання і спринцювання при запальних захворюваннях носоглотки, піхви і вульви, при білях).

Лікарські форми і застосування


ВНУТРІШНЬО — відвар (5 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) приймати по третині склянки 2-3 рази на день на 30 хв. до їди як в'яжучий, закріпляючий, проти глистяний та кровоспинний засіб або по півсклянки на ніч — як проносне;

- порошок кореня приймати по 0,25 г тричі на день як в'яжучий засіб, або по 0,5-1 г на ніч — як послаблююче;

- настойку (готують на міцній горілці у співвідношенні 1:10) приймати по 50-60 крапель тричі на день протягом 2-3 тижнів.

ЗОВНІШНЬО — полоскання відваром (готують, як у попередньому прописі);

- 1 столову ложку сировини заливають 1 л окропу, кип'ятять 5 хв., проціджують і одержаний у такий спосіб настій вживають для одного спринцювання.


Розмістити оголошення / рослини «Щавель кінський»

Ще ніхто не додав оголошень. Будьте першими!

Які хвороби лікує Щавель кінський

*- за посиланнями знаходяться альтернативні лікарські рослини, які застосовують в лікуванні зазначених недуг

liki-24