Ревінь тангутський
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
ревень тангутский
Rheum palmatum —
багаторічна трав'яниста рослина родини гречкових. Має коротке багатоголове, зверху темно-буре, на зломі яскраво-жовте кореневище з кількома товстими м'ясистими коренями. Стебла прямі, 150-250 см заввишки, порожнисті, борозенчасті, з червонавими цяточками і смужками. Прикореневі листки великі (до 75 см у діаметрі), широкі яйцеподібні, 5-7 лопатеві, зверху з розсіяними дрібними ворсинками, зісподу — по всій поверхні густо опушені довгими волосками, на довгих (до 30 см) циліндричних, часто червонавих черешках, зібрані розеткою; лопаті листків загострені, нерівно велико надрізані. Стеблові листки чергові, дрібніші (до 10 см у діаметрі), з короткими черешками і округлими пальчасто розсіченими пластинками. Квітки двостатеві, правильні, в багатоквіткових волотистих суцвіттях; оцвітина проста, віночкоподібна, шести роздільна, білувато-рожева або червона. Плід — тригранний широко крилатий коричнювато-червоний горішок. Цвіте у липні.
Поширення
Батьківщина ревеню тангутського — гірські ліси центрального Китаю. На території України його культивують як лікарську рослину.Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують коріння й кореневища ревеню (Radix Rhei). Збирають коріння у вересні, викопуючи чотирирічні рослини; з нього обтрушують землю, звільняють його від надземної частини, миють у холодній воді, очищають від ушкоджених частин, ріжуть на куски розміром 10-12 см, при необхідності розщеплюють уздовж і сушать. Штучне сушіння проводять при температурі 60°С після попереднього пров'ялювання. Готову сировину зберігають у сухому провітрюваному приміщенні без доступу світла. Строк придатності — 5 років.Хімічний склад
Коріння й кореневища ревеню тангутського містять антраглікозиди (понад 5%) та їхні аглікони й первинні форми — антраноли, дубильні (до 12%), смолисті й пектинові речовини, крохмаль, глюкозу, галову і коричну кислоти та значну кількість оксалату кальцію. До складу антраглікозидів входять глюко-реум-емодин (глюкозид реумемодину), хризофанеїн (глюкозид хризанолу), реохризин (глюкозид фісціону) і глюкоалое-емодин (глюкозид алое-емоДину).Фармакологічні властивості і використання
Головними діючими речовинами цієї рослини є антраглікозиди й дубильні речовини.Антраглікозиди, розщеплюючись у товстому кишечнику, утворюють реїн, реумемодин і хризофанову кислоту, які подразнюють нервові закінчення кишкової стінки і спричинюють проносну дію.
Дубильні речовини виявляють в'яжучу й протизапальну дію.
Біологічна дія ревеню залежить від дози: у великих дозах він діє як послаблюючий засіб (наслідок настає через 8-10 годин), при малих дозах спостерігається проти проносний ефект.
Послаблююча і в'яжуча дії залежать і від того, який розчинник використовується при виготовленні препаратів: у водних препаратів переважає подразнення (антраглюкозиди добре розчинні у воді), у спиртових — в'яжуче (таноглюкозиди краще розчиняються у спирті).
Галенові препарати ревеню мають і жовчогінні властивості.
Призначається ревінь переважно хворим похилого віку і дітям як послаблюючий засіб при атонії кишечнику, метеоризмі і хронічних запорах.
Дозу добирають індивідуально. В невеликих дозах (0,05-0,2 г) ревінь допомагає при диспепсії та катарі шлунка з недостатньою кислотністю.
Вживання препаратів ревеню протипоказане при гострому апендициті й холециститі, гострому перитоніті, непрохідності кишок і кровотечах із шлунково-кишкового тракту та при вагітності.
Слід уникати їх при подагрі, катарах сечового міхура й оксалурії.
Тривале вживання ревеню веде до посилення запорів.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — таблетки ревеню (Таbulettae radicis Rhei) приймають по 1-2 таблетки на прийом при запорах, на ніч після їди;
- екстракт ревеню сухий (Extractum Rhei siccum) приймають від 0,1 до 1-2 г на прийом залежно від віку;
- настойку ревеню гірку (Tinctura Rhei amara) приймають по ½-1 чайній ложці 2 рази на день перед їдою при атонії кишечнику, метеоризмі й хронічних запорах;
- сироп ревеню (Sirupus Rhei) дають головним чином дітям при розладах травлення, що супроводяться метеоризмом і схильністю до запорів, по ½-1 чайній ложці (дозу добирають індивідуально) на прийом перед їдою 3 рази на день;
- настій коріння (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) приймають по третині склянки на ніч.
