Довідник лікарських рослин

Подорожник великий

оголошення з продажу чи купівлі Подорожник великий Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓

трипутник;
подорожник большой

Plantago major —
багаторічна трав'яниста рослина родини подорожникових. Стебло безлисте, тонке борознисте, 10-60 см заввишки. Листки яйцевидні або еліптичні, з цілими краями, голі або злегка опушені, звужені в широкий черешок, з 3-9 поздовжніми жилками, зібрані прикореневою розеткою; черешки коротші за пластинку або майже дорівнюють їй. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, сидячі, зібрані на верхівці стебла циліндричним колосом; віночок буруватий, з циліндричною трубочкою і чотири роздільним відгином. Плід — коробочка. Цвіте з червня по жовтень. Плоди достигають з липня.

Поширення

Подорожник великий росте на смітниках, городах, біля доріг і на вологих трав'янистих місцях по всій території України.

Заготівля і зберігання

Для виготовлення ліків використовують листя (Folium Plantaginis majoris) і насіння (Semen Plantaginis majoris) подорожника. Листя заготовляють під час цвітіння рослини й використовують свіжим (для добування соку) або сушать, розстеливши тонким (3-5 см завтовшки) шаром на тканині чи папері в затінку на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні й час від часу перемішуючи. Штучне сушіння проводять при температурі 40-50°С. Сушіння припиняють, коли черешки стають ламкими. Пожовкле й побуріле листя відкидають. Сухої сировини виходить 22-23%. Насіння подорожника заготовляють восени. Готову сировину зберігають у сухому місці в щільно закритих банках чи бляшанках. Строк придатності — 3 роки.
Листя подорожника є у продажу в аптеках.

Хімічний склад

Листя містить глікозит аукубін, флавоноїди (гомоплантагінін, плантагінін, похідні байкалеїну і скутеляреїну тощо), гіркі, дубильні й пектинові речовини, слиз, оксикоричні кислоти (хлорогенова і неохлорогенова), фактор Т (бере участь у процесі зсідання крові), вітамін С і К, каротин, холін, аденін, сапоніни та сліди алкалоїдів. У насінні є значна кількість слизу, жирна олія, аукубін, олеанолова кислота, стероїдні сапоніни та вуглеводи.

Фармакологічні властивості і використання

Галенові препарати з листя подорожника виявляють багатосторонню терапевтичну дію: секретолітичну, протизапальну, знеболюючу, кровоспинну, загоюючу рани, бактеріостатичну, седативну (навіть снотворну), гіпотензивну та проти алергічну.

Відвар із листя подорожника призначають при бронхітах, туберкульозі легень, коклюші, пневмосклерозі та інших захворюваннях дихальних органів, що супроводяться виділенням густих секретів, катарах шлунку з недостатньою кислотністю, гострих шлунково-кишкових захворюваннях (гастрити, ентерити, ентероколіти), гострих і хронічних колітах, хронічних нефритах і виразковій хворобі.

З готових аптечних препаратів використовують сік подорожника (див, статтю Подорожник блошиний) і плантаглюцид.

Плантаглюцид застосовують як спазмолітичний і протизапальний засіб при гіпацидних гастритах, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки з нормальною і недостатньою кислотністю (в період загострення і для профілактики рецидивів). Тривалість лікування в період загострення 3-4 тижні.

Плантаглюцид і відвар листя подорожника протипоказані при гіперацидних гастритах і виразковій хворобі шлунка з підвищеною кислотністю.

Листя подорожника входить до складу грудного чаю.

В народній медицині відвар або настій листя подорожника п'ють і як «кровоочисний» засіб, від кропив'янки, цинзі, гарячці, атеросклерозі, печії, відрижки, метеоризму, проносу й геморою, запаленні сечового міхура, нічного нетримання сечі й набряків, раку шлунка і легень, злоякісних виразках шкіри та слоновості.

Насіння подорожника великого має обволікаючі, пом'якшувальні й протизапальні властивості. Вживають його так само, як і насіння подорожника блошиного.

Разом з тим відвар насіння подорожника великого п'ють по 1 столовій ложці тричі на день протягом 1-2 місяців при жіночому безплідді на грунті гормональної недостатності та цукровому діабеті.

Широко використовують подорожник і як зовнішній засіб. Свіже листя прикладають до фурункулів, ран, виразок, опіків, забиттів, порізів і наривів.

Соком потовченого листя подорожника лікують дерматити від укусів комах.

Порошок з листя використовують для присипання ран (кровоспинна дія) і виготовлення мазі, яка є ефективним засобом для лікування гноячкових захворювань шкіри.

Відваром листя промивають рани і виразки, полощуть рот при запаленні ясен, роблять примочки при запаленні очей і дерматитах.

Есенцію зі свіжої рослини використовують у гомеопатії.

Лікарські форми і застосування


ВНУТРІШНЬО — відвар листя (10 г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють по половині-третині склянки за 10-15 хв. до їди 3-4 рази на день;

- плантаглюцид (Plantagjucidum) п'ють по 0,5-1 г (по ½-1 чайній ложці) п'ють 2-3 рази на день на 20-30 хв. до їди в чверті склянки теплої води (для профілактики рецидивів приймають по 1 г 1-2 рази на день протягом 1-2 місяців);

- сік подорожника (дрібно порізане свіже листя подорожника змішують з рівною кількістю цукру і настоюють у теплому місці протягом 2 тижнів) п'ють по 1 столовій ложці 3-4 рази на день за 20 хв. до їди при раку шлунку;

- настій 2 столових ложок суміші (порівну) листя подорожника великого і шавлії лікарської на двох склянках окропу приймають при виразковій хворобі тричі на день до їди по третині склянки в перші 10 днів, а потім - по півсклянки протягом 1-2 місяців.

ЗОВНІШНЬО — компреси з соку подорожника для лікування злоякісних пухлин;

- настій листя (50 г сировини на 200 мл окропу) застосовують для полоскання, обмивань, примочок і компресів;

- мазь (10 г порошку з листя на 90 г вазеліну) застосовують для лікування гноячкових захворювань шкіри.


Розмістити оголошення / рослини «Подорожник великий»

Ще ніхто не додав оголошень. Будьте першими!