Парило волосисте
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
репейничек волосистый
Agrimonia pilosa —
багаторічна трав'яниста рослина родини трояндових. Має більш-менш слабке горизонтальне кореневище з численними додатковими коренями на ньому. Стебло 25-150 см заввишки, прямостояче, просте або вгорі трохи розгалужене, борозенчасте, вкрите, як і черешки листків, довгими рідкими відхиленими волосками, що сидять на буруватих горбочках. Листки чергові, перервано непарно перисті, зверху темно-зелені, голі або розсіяні короткі волосисті, зісподу ясно-зелені, по жилках волосисті й на всій поверхні більш-менш залозисті; нижні та серединні листки черешкові, верхівкові — сидячі; листочки (їх 5-7, рідше 9) сидячі, видовжено ромбічні, ромбічно - обернено яйцеподібні або майже ланцетні, до основи клиноподібно звужені й з цілими краями, від середини до верху з (3)4-5(7) великими загостреними або тупуватими зубцями й такою самою кількістю жилок з кожного боку та одним трохи більшим за бокові загостреним або тупуватим кінцевим зубцем; проміжні часточки, що є між листочками, видовжено яйцевидні, частіше з цілими краями. Прилистки майже з цілими краями, напів серцевидні й стеблообгортні. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані колосоподібною китицею на верхівці стебла; пелюстки видовжені, блідо-жовті. Плід складається з 1-2 горішків, вміщених у гіпантій дзвоникуватий, з глибокими борозенками, що доходять майже до його основи, розсіяно волосистий, угорі під чашечкою 3 багаторядним колом догори спрямованих і зближених над плодом у вигляді конуса гачкоподібно зігнутих шипиків. Цвіте у червні — липні.
Поширення
Парило волосисте росте в Карпатах, на Поліссі та в Лісостепу по лісах, узліссях, галявинах, серед чагарників, на луках, берегах річок, схилах балок.Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують траву парила (Herba Agrimoniae), яку заготовляють під час цвітіння рослини. Зрізують верхівки стебел завдовжки 30-40 см, а з нижніх здерев'янілих частин стебел обривають лише листя. Зібрану сировину сушать на вільному повітрі в тіні або у провітрюваному приміщенні, розкладаючи тонким шаром.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Парило волосисте має близький до парила звичайного хімічний склад, але відрізняється трохи іншим вмістом і співвідношенням компонентів, що його складають.Фармакологічні властивості і використання
Галенові препарати парила волосистого мають в'яжучі й сечогінні властивості, збуджують апетит і рефлекторно посилюють секрецію травних залоз, сприяють нормалізації обміну речовин, виявляють кровоспинні й слабкі жовчогінні властивості.На дослідах in vitro виявлено, що водні витяжки з рослини пригнічують вірус герпесу, а спиртові витяжки пригнічують розвиток золотистого стафілокока й а-гемолітичного стрептокока.
Експериментально підтверджено й глистогінні властивості рослини.
Найдоцільніша форма застосування парила волосистого — настій.
Усередину його рекомендують при хворобах печінки і жовчного міхура (гепатит, жовтяниця, жовчнокам'яна хвороба), як шлунковий засіб і проти отрути при алкалоїдних отруєннях, проносів і глистів, від геморою та бородавок (Verrucae vulgaris), для зупинки внутрішніх кровотеч (кровохаркання, ниркові й маткові кровотечі), у випадку стійкого запалення сечового міхура, олігурії й нічного нетримання сечі та при застійних явищах і набряках.
При захворюваннях печінки і жовчного міхура настій парила доцільно застосувати в суміші з іншими, сильнішими жовчогінними засобами рослинного походження.
В суміші з іншими рослинами парило застосовують і при нирковокам'яній хворобі.
Зовнішньо настій трави парила вживають при запальних процесах порожнини рота та верхніх дихальних шляхів, для лікування ран, пролежнів і виразок, при фурункулах і дерматитах, для спинення паренхіматозних кровотеч, при геморої, для промивання піхви при білях та для ніжних ванн при відчутті втоми після тривалої мандрівки.
Використовують парило волосисте і в гомеопатії.
Лікарські форми та застосуванні .
ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настояти 2 години) приймають по півсклянки 4 рази на день до їди;
- настій (20 г сировини на 300 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці через кожні 2 години при кровохарканні;
- відвар трави (20-30 г сировини на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці кожної години при проносах;
- згущений відвар (30 г сировини на 360 мл окропу, уварити до половини) приймають по 1 столовій ложці через кожні 3 години при маткових кровотечах.
ЗОВНІШНЬО — настій (5 столових ложок сировини на 400 мл окропу, настояти 15 хвилин, процідити) застосовують для полоскання, компресів, примочок, спринцювань і ванночок для ніг.
