Лаватера тюрінгська
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
хатьма тюрінгська;
хатьма тюрингская
Lavatera thuringiaca —
багаторічна трав'яниста сіра повстиста рослина родини мальвових. Стебло пряме, просте або у верхній частині розгалужене, 50-200 см заввишки. Листки довго черешкові, чергові; нижні — кутасто п'ятилопатеві, верхні — 3-7-лопатеві. Квітки великі, 5-пелюсткові, в китицевидно волотевому суцвітті; пелюстки яскраво рожеві, обернено трикутні, на третину вирізані. Плід — з численних, розміщених кільцем, плодиків — сім'янок. Цвіте у червні — вересні.
Поширення
Лаватера тюрінгська росте по всій території України на схилах і горбах, у лісах, на відкритих місцях і по чагарниках, та як бур'ян — у садах і городах.Сировина
Для виготовлення ліків використовують листя, зібране в період цвітіння рослини, і коріння, яке заготовляють восени.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
потребує вивчення. Відомо лише, що корені містять значну кількість слизистих речовин, а листя — аскорбінову кислоту (до 205,9 мг%).Фармакологічні властивості і використання
За фармакологічними властивостями лаватера тюрінгська близька до алтеї лікарської. Вона має обволікаючу і протизапальну властивість.У народній медицині відвар коріння приймають всередину при простуді, кашлі, охриплості голосу, проносах та інших шлунково-кишкових захворюваннях.
Холодний настій коріння лаватери використовують у медичній косметиці як протизапальний засіб при себорейному дерматиті обличчя й запалених вуграх.
При ревматичних і невралгічних болях натираються маззю з сухого листя рослини.
Свіже подрібнене листя прикладають до фурункулів, виразок, лишаїв, гнійничкових уражень шкіри.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — відвар коріння (8 г сировини на склянку окропу) приймають по столовій (дітям - по чайній) ложці через кожні 3-4 години.
ЗОВНІШНЬО — настій коріння (6 г сировини на склянку холодної кип'яченої води, настоюють ніч) застосовують для примочок,
- мазь (2 столові ложки розтертого на порошок листя змішують з рівною кількістю свіжого вершкового масла або вазеліну) застосовують для натирання;
- порошок коріння розводять теплою водою так, щоб він набув вигляду рідкої сметани, проціджують і використовують для промивання слизових оболонок носа, рота, статевих органів.
