М’ята водяна
мята водяная
Mentha aquatica —
багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло висхідне, чотиригранне, опушене або майже голе, галузисте, 20—80 см заввишки. Листки супротивні, черешкові, яйцевидні або довгасто яйцевидні, при основі округло або широко клиновидні, на верхівці тупувато-загострені, пильчасті, голі або опушені. Квітки дрібні, волосисті, у кільцях, які розміщені у пазухах при квіткових листків, що не перевищують кілець, і утворюють на верхівці стебла суцвіття у вигляді кулястих або овальних головок; чашечка правильна, віночок рожевий або рожево-ліловий, майже правильний, лійкоподібний, з 4-лопатевим відгином. Плід складається з 4 однонасінних горішкоподібних часток. Цвіте з липня по вересень.
Поширення
М'ята водяна росте по всій території України (в Криму рідко) на берегах водойм і у воді на мулуватих ґрунтах.Заготівля і зберігання
Для медичних потреб використовують траву м'яти водяної (Herba Menthae aquaticae), яку заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи в першій половині дня облистнені частини стебла. Зібрану траву сушать під укриттям на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Сухої трави виходить 14—15%. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Строк придатності - 1 рік.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Сушена трава м'яти водяної містить ефірну олію (до 1%), дубильні речовини (7%), ліноленову, лінолову, масляну, міристинову, пальмітинову та інші кислоти й нітрат калію. Головними складовими частинами ефірної олії є вільний ліналоол (до 36%), ліналілацетат (до 10%), карвон та сесквітерпени. Ментолу в ефірній олії м'яти водяної немає.Фармакологічні властивості і використання
В народній медицині м'ята водяна застосовується майже так само, як і м'ята перцева.Найчастіше настій трави м'яти водяної вживають як жовчогінний засіб, при шлунково-кишкових розладах, болях і спазмах шлунку й кишечнику, метеоризмі, проносах та серцебиттях.
При болях у шлунку м'ята водяна вважається ефективнішою за м'яту перцеву.
Зовнішньо, у вигляді мазі, м'яту використовують для гоєння ран та лікування ерозій шийки матки.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) приймають по 1 склянці на день ковтками (пити теплим!).
ЗОВНІШНЬО — олія (10 %-ну настойку листя змішують у рівних кількостях з прованською або соняшниковою олією і випарюють спирт на водяній бані) застосовують для лікування ран і ерозій шийки матки.