Довідник лікарських рослин

Чай китайський

Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓


чай китайский

Thea sinensis, синонім — Саmellina sinensis —
вічнозелений, галузистий, 50-150 см заввишки кущ родини чайних. Листки чергові, видовжено-овальні, цілісні, 6-7 см завдовжки, 3,5-4 см завширшки, гостро зубчасті, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені, з короткою тупою, іноді роздвоєною верхівкою та широкою клиноподібною основою. Квітки правильні, двостатеві, 2,5-3 см в діаметрі, поодинокі або по 2-5 в пазухах листків; пелюстки (їх 5-9) білі, рідше рожеві. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні.

Поширення

Батьківщина чаю — гірські ліси Південного Китаю та Індокитайського півострова, В СРСР (* держава припинила своє існування в 1991 р.) (Грузія, Азербайджан, Краснодарський край РФ) чай давно введено в культуру.

Сировина

Вирощують чай заради верхівкових частин пагонів з 2-3 недорозвиненими листочками (флешів). Якщо листя і флеші сушать відразу після збирання, то одержують зелений чай. Щоб одержати чорний чай, сировину спочатку піддають ферментації, а вже потім сушать. Зберігають чай у добре і щільно закритих банках або бляшанках.

Хімічний склад

У листі чаю китайського є дубильні речовини (до 35%), до 5% алкалоїдів (кофеїн, теофілін, теобромін, ксантин, аденін, гіпоксантин, ізатин та інші), флавоноїди, ефірна олія, аскорбінова кислота (до 250 мг %), вітаміни В1, В2, К, Р, РР, мінеральні солі.

Фармакологічні властивості і використання

Цілющі властивості чаю зумовлюються всім комплексом речовин, що в ньому є. Із чаю в гарячий настій переходить значна частина наявних фізіологічно активних речовин, у тому числі й вітаміни.

Червоно-коричневий колір і терпкий в'яжучий смак надають настою головним чином таніни, а аромат — ефірна олія (вважається, що ефірна олія, створює «букет» чаю та містить понад 500 хімічних сполук).

Стимулюючі властивості чаю зумовлені в основному кофеїном. Залежно від сорту і способу заварки чаю склянка міцного напою містить від 0,02 до 0,1 г кофеїну. Кофеїн збуджує центральну нервову систему і діяльність серця, підвищує кров'яний тиск, розширює судини головного мозку, печінки, нирок, посилює діурез.

Зважаючи на це, вживання чаю корисне при занепаді сил і виснаженні, стомленні і зниженні розумової активності.

З метою надання першої допомоги чай дають при отруєннях, що викликають пригнічення центральної нервової системи, ослаблення серцевої діяльності та дихання (отруєння алкоголем і іншими наркотичними речовинами).

Алкалоїди теофілін і теобромін виявляють слабо виражену стимулюючу дію на центральну нервову систему, але значно підвищують діурез.

Дубильні речовини чаю — катехіни, які за будовою близькі до вітаміну Р, сприяють засвоєнню організмом аскорбінової кислоти, підвищують міцність капілярів, зменшують проникність їх стінок. Три склянки чаю покривають добову потребу організму людини у вітаміні Р.

Таніни чаю виявляють в'яжучу і бактерицидну дію, поліпшують травлення. Через те чай призначають хворим при гострих проносах й інших розладах кишкової діяльності.

Треба пам'ятати, що міцний настій чаю не рекомендується вживати при підвищеній збудливості, безсонні, органічних захворюваннях серцево-судинної системи, атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, глаукомі.

Надто міцний чай не бажано вживати і цілком здоровим людям, оскільки це може спричинити перезбудження нервової системи, занепокоєння, прискорене серцебиття, відчуття страху й інші хворобливі явища.

Міцний настій чаю використовують як зовнішній засіб. У вигляді компресів, примочок і промивань його застосовують при сонячних опіках, запаленні очей, як косметичний засіб при в'ялій і сухій шкірі для очищення і підвищення її еластичності, зміцнення стінок дрібних судин, запобігання утворенню підшкірних крововиливів тощо.

Цілющі властивості має і зелений чай. Настій із зеленого чаю стимулює кровотворення, сприяє утворенню протромбіну в печінці, активізує окислювально-відновлювальні процеси, нормалізує водно-сольовий обмін, тонізує серцевий м'яз, підвищує пружність і зменшує проникність стінок кровоносних судин, знижує артеріальний тиск і кількість холестерину в крові, поліпшує самопочуття хворих на атеросклероз, ревматизм і хронічний гепатит, діє як радіопротектор (катехіни чаю зв'язують і виводять з організму стронцій 90, запобігаючи проникненню його у кістковий мозок), сприяє значному зменшенню кількості випитої води у жаркий період року.

Вживають настій із зеленого чаю як профілактичний засіб, але в комплексі з іншими ліками він набуває і лікувального значення.

Відвар зеленого чаю має виражені антимікробні властивості і з успіхом застосовується при дизентерії, ентероколітах, колітах, диспепсії.

Лікарські форми і застосування


ВНУТРІШНЬО — настій зеленого чаю (2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу настояти 10 хв., процідити) пити по 60-80 мл тричі на день;

- 1,5 г сухого зеленого чаю заварюють у 1 л окропу, настоюють і п'ють як чай для угамування спраги;

- 100 г сухого зеленого чаю заливають 2 л води, настоюють 30 хв., кип'ятять, періодично помішуючи, 1 годину, фільтрують, а залишок (заварку) знову заливають 1 л води, кип'ятять 40 хв. і фільтрують, після чого обидва фільтрати змішують, розливають в чисті пляшки і стерилізують. Простерилізований відвар можна зберігати при звичайній кімнатній температурі 3 місяці, а в холодильнику — до 6 місяців. Приймають його по 1-2 столові ложки 4 рази на день за 20-30 хв. до їди (дітям до 1 року відвар дозують чайними ложками, а старшим року — десертними). При гострій дизентерії курс лікування триває 5-10 днів, а при хронічній 15-20 днів.

ЗОВНІШНЬО — компреси, примочки та промивання настоєм (1 чайну ложку сухого чорного чаю заливають склянкою окропу, настоюють 5 хв., проціджують, охолоджують до кімнатної температури).


Розмістити оголошення продажу / купівлі рослини «Чай китайський»

Ще ніхто не додав оголошень. Будьте першими!

Які хвороби лікує Чай китайський

*- за посиланнями знаходяться альтернативні лікарські рослини, які застосовують в лікуванні зазначених недуг